ГОЛОВНИЙ МЕСЕДЖ – ЛЮБОВ

Поделись с подружками :
Євген Хмара – приклад працьовитості, обдарованості та щирості. Його творчість заворожує, адже так чесно й емоційно можна грати лише серцем…

Євгене, пригадую, як кілька років тому, гуляючи на Оболонській набережній у Києві, я почула надзвичайно гарну мелодію. І буквально пішла на звук. Виявилося, що то була ваша гра на невеличкому синтезаторі серед натовпу з дітей та дорослих в рамках якоїсь міської ініціативи. Для вас важливе місце, аудиторія чи формат, для кого і як давати концерт?
Дякую, мені надзвичайно приємно. Зараз мені неважливо, де я граю, який інструмент використовую та яка  аудиторія мене слухає. Головне – це музика. Але так було не завжди. На початку мого становлення як композитора я побоювався, що людям «не зайде» такий формат, і їм буде нецікаво впродовж майже двох годин слухати лише музичні інструменти. Тому ми робили шоу з музикантами та спецефектами, проте я зрозумів, що ця «обгортка» відволікає від музики Євгена Хмари, від справжнього мене. Сьогодні я знаю, що можу вийти на сцену, маючи лише одне фортепіано, – проте мені буде що сказати глядачеві.

Ви – надзвичайний музикант, піаніст-віртуоз, маєте прихильників не лише в Україні, а й за кордоном, і вам лише 31 рік. Коли ви відчули популярність, в який момент життя змінилося?
Насправді шлях до популярності був дуже повільний. У 18-19 років я збирав своїх перших глядачів у камерних залах або на тематичних вечорах. Проте поворотним моментом стала участь у шоу «Україна має талант», де я презентував авторську музику у супроводі симфонічного оркестру. Саме завдяки цьому шоу я зрозумів, що інструментальна музика може жити в цій країні. Якщо до шоу я мав сумніви щодо правильності обраного курсу, то після – зворотного шляху не могло бути. Через рік я випустив перший альбом «Казка», а вже цієї весни вийде мій п’ятий альбом, який я презентував у рамках всеукраїнського туру. Популярність – поняття дуже відносне! Найбільша винагорода для мене – бути прикладом для дітей-музикантів і доводити, що музика може стати справою життя, а не тимчасовою забаганкою.



Ви – молодий батько. Рік тому ваша дружина Дарія Ковтун, співачка, фіналістка шоу «Х-Фактор», народила другу дитину. Як родина впливає на вашу творчість?
Завдяки моїй родині з’явився на світ мій п’ятий альбом. Вони мене надзвичайно надихають і навіть допомогли створювати цей альбом. У турі Україною я грав композицію, яку ми написали разом із сином Миколою. Він просто сидів у мене на руках, поки я на роялі награвав мелодію. І раптом малюк починає перебирати пальчиками по клавішах. Я прислухався, підхопив, і так народилася наша спільна музична композиція. Я навіть зберіг у ній ті фальшиві нотки, які прозвучали під час хаотичного клацання по клавішах дитячих пальчиків. У деяких містах України Микола виходив до нас на сцену і поводився як справжня зірка, зовсім не боячись публіки. А моїй дружині Дарії після народження діток почали приходити авторські пісні. Вони написані українською мовою, надзвичайно глибокі та чуттєві. Ми дуже здивували глядачів, коли Даша вийшла зі мною на сцену проспівати деякі з них. Багатьох вразив її автентичний образ і щирість, з якою вона їх виконувала. Так народився наш спільний проект ODARA. Вже зараз можна знайти і послухати на YouTube перші пісні Даші.

У грудні ви завершили тур містами України. Де ви побували та які враження ці міста справили на вас? Коли глядачі можуть побачити вас у 2020-му?
Ми з командою відвідали п’ять міст: Київ, Харків, Дніпро, Запоріжжя та Одесу. Перш за все я дуже вдячний людям, які прийшли на ці концерти, бо для мене це була справжня перемога інструментальної музики! Із п’яти міст чотири були sold out. Я вражений реакцією залів: глядачі разом з нами танцювали, підспівували і не відпускали зі сцени після завершення концертів. На 2020-й у нас також великі плани. Буде багато виступів. А найближчим часом нас зможе побачити Кременчук –  25 лютого, Полтава – 26 лютого та Львів – 8 березня.

У 2012-му ви стали фіналістом «Україна має талант», а цього року були музикантом на телешоу «X-Фактор». Яким воно було для вас? Участь у шоу «Україна має талант» дала мені змогу повірити в себе, а телешоу «X-Фактор» – допомогти іншим артистам повірити в себе. Для мене особисто етап, коли я акомпаную учасникам, є дуже важливим. Під акомпанемент співати непросто, не можна сховатися за фонограму –  виконавець показує не тільки свої вокальні дані, а й уміння володіти голосом і собою. Фортепіано – живий інструмент, і практично з кожним учасником відбувається певний резонанс. Моя місія – підлаштуватися під співака і зробити для нього максимально комфортне виконання, оскільки саме учасник є солістом в даний момент, а не я. Чесно кажучи, я завжди переживаю за кожного і хочу, щоб усі моменти, задумані на репетиції, реалізувалися на сцені.

Час від часу ви акомпануєте зіркам шоу-бізнесу. Співпраця з ким стала цікавим досвідом? У мене було багато зіркових дуетів: Олег Скрипка, Дід’є Маруані, Злата Огнєвіч, Tayanna, Олег Винник, гурт «Казка», Слава Камінська та інші. Я взагалі вважаю, що всі ті люди, які є на сцені, дуже працелюбні, і колаборація з ними не може бути нецікавою. Я в захваті від останньої роботи зі Славою Камінською. Вражений тим, як тонко вона відчуває музику, а її голос мене просто зачаровує.

Як гадаєте, який головний меседж ви несете своєю музикою людям? 
Головний меседж – це любов. Музика здатна об’єднувати людей, лікувати душі й серця, і навіть лікувати на фізичному рівні. Під дією музики люди трансформуються, відкриваючи потаємні закутки своїх душ. Моя місія за кордоном – презентувати нашу країну. І я вірю в те, що музика і спорт можуть формувати імідж країни та бути приводом для налагодження міжнародних зв’язків.



Поделись с подружками :