Анна Воронцова: "Питання гендерної рівності уже кілька років є одним з ключових аспектів суспільно-економічного і політичного порядку денного цивілізованих держав"

Поделись с подружками :

15 травня 2019 року, в Міжнародний день сім'ї, о 10:30 в КМДА відбудося підписання меморандуму про створення  «Гендерного паспорта м. Києва» – сучасного інформаційного інструмента, який є комплексним заходом моніторингу стану забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, та вразливих верств населення, тощо.  






Як підкреслила заступниця голови КМДА Марина Хонда:

«Формування повного гендерного паспорту міста дасть можливість збирати та акумулювати необхідну статистичну інформацію, розробляти та поступово вдосконалювати як індикатори, так і саму методологію оцінки стану забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків  на рівні міста Києва; досліджувати та інтерпретувати відповідні динамічні тренди. 

Подальша систематизація і генералізація отриманих даних посилить якість стратегічного та оперативного планування структурними підрозділами КМДА та РДА заходів із забезпечення прав людини, що в середньостроковій перспективі позитивно впливатиме на зміну соціально-економічного становища як жінок, так і чоловіків, а також ефективного бюджетного планування з використанням підходів гендерно - орієнтованого бюджетування.» 


За словами Віце-президентки «Спілка жінок України» Воронцової Анни, «Гендерний підхід, в частини забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, створює ефективну систему забезпечення мешканців міста доступними та якісними послугами та надання можливості впливу в прийнятті рішень щодо розбудови міста як для жінок так і для чоловіків.
Тема рівності жінок та чоловіків повинна бути наскрізною в політиці міста, що передбачає інтеграцію питань рівної участі мешканців у всі програми та види діяльності.»
Віце-президентка ГС «UA Woman» Лілія Леонідова заувавжила, що «крім основних агрегованих груп ідентифікуються також дві супутні області – насильство і нерівність, зосереджені на конкретних явищах, які характерні лише окремим специфічним групам населення (фактор насильства застосовується для фіксації насильства щодо жінок і дівчат, а фактор нерівності розглядає гендерні розриви серед конкретних груп населення (інваліди, неповні сім’ї, мігранти, групи ризику щодо суспільно-небезпених хвороб тощо).
       Тому комплексний гендерний аналіз має застосовуватись для більш детального розуміння ситуації у місті, оскільки для задоволення потреб і вирішення проблем різних верст населення необхідні різні стратегії та підходи».
            До цього часу було кілька спроб акумулювати інформацію про становище чоловіків і жінок на рівні окремих міст та регіонів, ініційовані офісом віце-прем’єр міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції І. Климпуш-Цинцадзе. Ми знайомі з цими роботами, висловлюємо подяку усім громадським організаціям і державним установам, які першими робили гендерні паспорти в умовах браку актуальної офіційної статистичної інформації, недосконалості методології дослідження, складності із глибинним аналізом тощо
Ми врахуємо цей досвід наших попередників і намагатимемося розширити коло джерел інформації, вдосконалити методику, зробити більш ґрунтовний аналіз, окреслити тенденції і прописати подальші кроки.

Як підкреслила Лілія Леонідова: «Саме гендерний паспортна основі акумулювання, обробки і аналізу статистичної інформації, данних опитувань, самооцінок респондентів, вторинного аналізу інформації з інших джерел дає змогу виявити результативність, досяжність і ефективність існуючих програм і політик, сприяє розвитку та впровадженню формування доказової політики у сфері рівності між жінками та чоловіками, має бути використаний для роботи щодо планування, програмування та реалізації важливих цільових соціальних програм столиці.»

Анна Воронцова, вважає: «Київ є орієнтиром для решти міст країни і завжди перебуває в авангарді сучасних стилів організації міського життя, моделювання і стратегічного планування, створення і реалізації соціальних програм тощо. Ґрунтовне і всебічне дослідження у столиці, результатом якого повинен бути «Гендерний паспорт м. Києва», стане базоюунікального методологічного алгоритму, пілотованого у найбільшому місті України, а отримана інформація буде використана для розробки конкретного плану дій у Стратегії розвитку міста. Надалі це може бути зразком для решти міст і регіонів країни і наблизить вітчизняну аналітику у сфері захисту прав жінок та чоловіків до високих європейських та світових стандартів.»

Наразі триває робота зі створення робочої групи у складі профільних управлінь КМДА, депутатів Київради, представників НГО (ГС «UAWoman», ГС «Спілка жінок України»), науково-дослідних інститутів, ЗМІ, тощо для розробки гендерного паспорта м. Києва.

Поделись с подружками :