Культурний код

Поделись с подружками :
Ми часто чуємо міркування про те, що сім’я – це духовна основа життя. Той фундамент, на якому базується минуле, сьогодення і майбутнє. Кожен з нас, в усвідомленості або інфантильності, перемоги або поразки, родом з дитинства. Наше світовідчуття, виховання і цінності – це частина ДНК, закладеного рідними. І велика удача, коли пазли збігаються і працюють на людину: вона переносить культурне надбання і фамільні традиції з отроцтва у зрілість, потім передає наступним поколінням.

Років у 17 я запропонувала подрузі Каті разом повечеряти в кафешці на мої накопичені гроші. І ми, як дорослі самодостатні люди, за планомповинні були забронювати сто- лик, замовити смакоту і опла- тити усе самостійно. Але однокласниця відмовилася, делікатно відповівши: «Розумієш, щодня о 19.00 ми чекаємо тата з роботи і сідаємо разом вечеряти, ділимося денними подіями – я з сестрою, мама з батьком і бабуся з дідусем. Це наша сімейна традиція, ми її не порушуємо». Тоді я подумала: «Як цікаво, так по-домашньому правильно, а у мене з рідними зовсім інакше». У службових справах тато часто затримувався у військовій частині, а я вечорами бігла на тренування, якщо встигала – обідала з мамою. Ми не загострювали увагу на подібних посиденьках в стилі хюге, як зараз модно говорити. Але, пам’ятаю, я шалено захопилася почутою ідеєю колективного проведення часу. Мабуть, це була та відсутня частина єднання, яку мені, підлітку, хотілося заповнити і перенести у свою сім’ю.

Дивно, як поведінка, звичаї і знання роду, які форму- валися десятиліттями, впливають на життєдіяльність усього
родинного дерева. Правильний мікроклімат у будинку – вагома обставина в розвитку моральності. За словами засновниці Школи Елегантних Манер Вік- торії Ромащенко, будь-яка сімей- на історія і родовід в цілому так чи інакше віддзеркалюється на людині і визначає його щастя. Це такий собі культурний код, відзнака і гордість, коли існують родинні звичаї, – несхожість однієї сім’ї з іншою.

«Традиції можна і потрібно прищеплювати, навіть елементарні, як багатьом може здатися: спільне ліплення вареників, сервірування чайного столика і приготування запашних англійських сконе до них, збір польових квітів... У момент проживання таких ритуалів гуртується весь Рід – це завжди подорож з минулого в майбутнє. Найголовніше – щире ставлення один до одного, бо інакше цінність традицій просто втрачає свою силу», – говорить фахівець з ділового, світського і сімейного етикету.

Багато людей з ряду причин обділені теплом, добротою, відчуттям надійного плеча і розумінням норм моралі. Але величезне бажання творити і відновлювати те, що було втрачено, посприяє написанню власної вишуканої фамільної історії. «На допомогу прийдуть книги, окремі мемуари, фільми, інші сім’ї, чиє благополучне життя надих-
не на створення своєї ідеальної картинки. Кулінарний репертуар – це ще одна традиція, яка повинна
збиратися кожною господинею і передаватися у спадок! Крім того, що це цікаво, це ще й дуже смачно», – радить експерт.

Може здатися, що в сучасному світі великих міст досить складно зберегти ті особливі норми і канони, яких, наприклад, дотримуються жителі сіл. Мешканці мегаполісів зациклені на трудових буднях, зароблянні коштів для існування, їм не вистачає часу на прості емоції, камерні зустрічі і вже тим паче – на думки про духов- ний зв’язок з предками. Це, на жаль, втрати сучасного життя. Але сьогодні на зміну старим традиціям приходять нові: ми любимо очима, стежимо і наповнюємо свій світ естетикою, витонченим дозвіллям на природі, посиденьками в затишних ресторанах, придбанням красивого порцелянового посуду. Помилково вважати, що в епоху інформаційних технологій етикет втратив свою силу. «Віртуальне життя вимагає не меншої уваги до культури, ніж реальне, а, можливо, навіть більшого. Потрібно стежити за тим, про що і як грамотно ми пишемо, кого коментуємо і лайкаємо. Соціальні мережі – головна візитка XXI століття».

Якщо ви дотримуєтеся правил етикету і шануєте традиції, можливо, для когось здаватиметеся людиною з іншої планети або минулого століття. Але ви залишитеся вірними власному «я», багаторічному сімейному надбанню і бездоганному вихо- ванню. Це набагато важливіше!

ТЕКСТ: ОЛЕКСАНДРА КОСТІНА
Журналіст, PR-менеджер.
Поделись с подружками :