АМЕРИКА – це маленькі міста

Поделись с подружками :

Ведучий програми «Ранок у великому місті» на ICTV Антон Равицький схожий на справжнього американця. Усміхнений, енергійний і привітний, він з ентузіазмом підхоплює тему розмови, українську мову легко чергує з англійською, захоплено розповідає про свої пригоди на Атлантичному узбережжі США та ділиться лайфхаками, де скуштувати найсмачніше морозиво та зекономити на лобстерах.

Антоне, для більшості людей Америка є втіленням мрій: був у США – «підкорив» світ. А що відчували перед поїздкою ви, які асоціації викликала країна?

Напевно, як і для більшості україн-ців, колись Америка була для мене чимось дуже-дуже далеким. Але я зрозумів, що насправді ми власно-руч встановлюємо собі обмеження. Ніяких складнощів, окрім 11 годин в літаку, я не відчув – виявилося, що Штати досить близько. В юності мені здавалося, що США – країна вольових людей, «обраних», котрі вміють виживати. Потім я уявляв її українським «антиподом»: все, що погано працює у нас, там – чудо-во, від судової системи, поліції до навчальних закладів. Уже років у 28 я сприймав Америку як державу зручностей і можливостей, а в 35 – упевнився в цьому.


Шлях за океан стартує з посольства. Як отримували візу? Журналістське посвідчення допомогло?
Мені здається, допомогло, проте я підготувався досить відповідально. Зібрав ідеальний пакет документів: заповнив анкету, папери на автівку, нерухомість, інформацію про робо-ту, рахунок з банку. Файл з необ-хідними папірцями дійсно вселяв довіру, я навіть переклад зробив! Як піонер, пройшов кожне «віконце» посольства. Втомлений чолов’яга- комісар попросив мене предста-витися, запитав, чи я розмовляю англійською, всміхнувся і схвалив візу. Масивний пакет документів ніхто не переглядав. Напевно, зараз мене зненавидить кожен, кому було відмовлено у виїзді. (Посміхається).


Складаючи карту подорожі, які міста та визначні пам’ятки для себе намітили?


Подорож організовувалася під плани дружини, тому я знав, що ми проведемо три дні в Нью-Йорку та понад тиждень виділимо на Бостон і навколишні невеличкі міста Масса-чусетсу. Програмні речі пропису-вали з огляду на улюблені фільми, така собі кіномандрівка серіалами «Друзі» та «Секс у великому місті». Останній – вимога дружини. Так, я чекав у черзі на фото біля східців будинку, де проживала Кері Бред-шоу. (Сміється). Нью-Йорк – ле гендарне кінематографічне місто, окутане флером романтики, де ти не був – на Мангеттені чи біля Бруклінського мосту. Але попри всі краєвиди для мене Америка – це маленькі міста, кілометри шосе крізь штати та придорожні кафе з панкейками та кавою на сніданок. Тому, коли ти їдеш автошляхами, бачиш знайомі з кінострічок локації, дивовижну природу з мішаними лісами та гранітними скелями, від-чуваєш себе не чужинцем. Це саме та Америка, котру малювала уява, з охайними будиночками, належною інфраструктурою, якісними доро-гами, тишею передмістя, зграями малюків на роверах...


Ваші топ-5 must see, котрі варто відвідати в Нью-Йорку?

Обов’язково – Central Park, справжнє ландшафтне диво, його постійно оновлюють та прикрашають, ком-фортне для відпочинку місце. Огля-довий майданчик World Trade Center, вхід не безкоштовний, проте кожен долар вартий краси панорами NYC. А от з води, скориставшись паро-мом до Staten Island, for free, до речі, також можна насолодитися краєви-дами міста та Statue of Liberty. Варто звернути увагу на The Metropolitan Museum of Art чи American Museum of Natural History. А ще відвідайте Down Under the Manhattan Bridge Overpass – район Брукліну, там най-смачніше морозиво та найвдаліші світлини мостів.


До чого потрібно бути готовим, плануючи тріп до Америки? Можливо, декілька порад для читачів?

Вас зрозуміють, якою б мовою ви не говорили. Це країна мігрантів,
де люди звикли спілкуватися на сенсорному рівні. До чого бути готовими... до посмішок та приязні. Навіть у Нью-Йорку, де, здавалося б, мільйони людей, швидкість, метушня та мультикультура, тобі охоче допоможуть. Можливо, це виховання чи менталітет, але до такого ставлення швидко звикаєш. Потім, уже в України, відчуваєш, що нашим співвітчизникам цієї ввічли-вості бракує.



Ви віддаєте перевагу комфортно-му готельному відпочинку чи не проти кемпінгу на природі? До речі, де жили в Штатах?

Коли мені було 15, я полюбляв подорожі з наметами, зараз я чи постарішав, чи став більш ледачим, але обираю готелі або бронюю оселі на Airbnb. (Посміхається).Моє серце належить комфорту! На Memorial Day ми прилетіли у вихід-ні, ціни на проживання, незважаю-чи на район, зрівнялися по всьому Нью-Йорку. Тож ми обрали Ман-геттен – величезний готель у старій багатоквартирній будівлі на 59-й вулиці, в кварталі від Central Park. І хоча номери маленькі, було досить затишно, ще й Гудзон виднівся з вікна.


А що порадите скуштувати?

Звичайно, хот-доги, я куштував їх усюди, де бачив. Замовляйте «з усім», як справжні ньюйоркці, з підсмаженою цибулею, сирним гострим соусом, кетчупом та майонезом. Рекомендую морозиво, напевно, американці підхопили славу італійців. Далі, легендарні пончики – це не міф, вони дійсно ду-у-у-же смачні, купуйте класичні, в глазурі. Якщо будете на узбе-режжі – лобстери – це must. Але не поспішайте витрачати 35 доларів за порцію десь у центральних закла-дах, лайфхак – їдьте від Бостону півгодини у будь-якому напрямку і лобстер з картоплею, салатом та напоєм – менше 15 доларів. В США можна одразу витратити всі гроші або тиждень за тижнем жити на копійки. Хот-доги в середньому коштують 2,5 долари, в супермарке-тах продається їжа на вагу, на 5 до-ларів реально пообідати та повече-ряти. Америка відкрита для людей різних соціальних статусів – від простих робітників до мільйонерів.


Чи виникали думки іммігрувати?

Де б я не був, мені завжди хочеться «трохи пожити» в кожній з країн, відчути колорит, познайомитися
з традиціями та людьми. Але за тиждень чи два потроху починаєш сумувати за домівкою. Краще – частіше подорожувати!

















Поделись с подружками :