Патріотизм: виховання почуттів

Поделись с подружками :

ПАТРІОТИЗМ – МОРАЛЬНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙПРИНЦИП, ЯКИЙ ЗАКЛИКАЄ ДО ПІДПОРЯДКУВАННЯСВОЇХ ПРИВАТНИХІНТЕРЕСІВ ІНТЕРЕСАМСУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ.


Найчастіше ми говоримо про патріотизм як про прояв самопожертви. І в цьому ключі, звичайно ж, патріотизм є вкрай корисним надбанням будь-якої держави. Та держава чи суспільство, яке здатне викликати у своїх співгромадян це почуття, отримує колосальну перевагу в боротьбі з іншими державами за місце під сонцем. Готовність пожертвувати всім своїм заради чогось громадського важко переоцінити.

Ніхто з них не приносить в жертву нічого помітного, але кожен з них використовує в своєму житті прин-ципи, від яких не відступає ні на крок. І в цьому міститься різниця між героїзмом і патріотизмом.

Героїзм – це вчинок і емоція. Герой не обов’язково патріот. Часто героїзм сліпий, героїчний вчинок не вибирає собі місце застосування. Він просто трапляється під впливом зовнішніх обставин і внутрішнього стану. Можна сказати, що героїзм за своєю природою випадковий.

Патріотизм – це почуття і ставлення. Патріот – не завжди герой. Це вміння, натреноване роками, яке дає тобі можливість відчувати своє ставлення завжди і всюди. На будь-якій роботі. В будь-якій точці світу. У будь- якому статусі. Патріотизм за своєю природою стабільний і є частиною особистості, внутрішньою рисою характеру людини.

У наш заполітизований час дуже легко переплутати справжній патріотизм з іншими ознаками і рисами. Найчастіше про патріо-тизм говорять люди, які не мають нічого спільного з поняттями моральної дорослості.

Щоб бути патріотом, потрібно вміти піклуватися про ближнього. І мова йде не про демонстративну допомогу будинку для стареньких або дитячому будинку. Йдеться про те, що ти щодня піклуєшся про людей, які живуть разом з тобою. Наприклад, це батьки, яким знайшлося місце в твоїй квартирі, а не в окремому житлі. Це завжди готовність допомогти. Це рішучість бути захисником, а не агресором.

Патріотизм виховується, а не купується. 

Говорячи про патріотизм, ми часто згадуємо образи американських сімей, які щоранку піднімають американський прапор на своїх зелених газонах перед будинками. Але мало хто знає, що перед Другою світовою війною такої традиції в американських сім’ях практично не існувало. Переважна частина населення в побуті розмовляла не англійською, а іншими мовами (німецькою, італійською). Багато американців не тільки не знали, але й не хотіли вчити слова гімну своєї країни. Те, що ми бачимо зараз, – це результат цілеспрямованої політики з виховання почуття патріотизму. Зверніть увагу – не передача знань або поведінкових прикладів, а виховання почуття.

Тому нині американський грома-дянин вважається прикладом про-яву патріотизму. Патріотизм – це перш за все готовність чесно труди-тися на благо суспільства і країни. А чесна праця вимагає чесного виховання і чесного ставлення.

Так що можна сміливо сказати, що патріотизм – це вміння бути чесним. Мабуть, з цього й потріб-но почати виховання майбутніх патріотів.




ТЕКСТ: ВАЛЕНТИН КІМ 

Психолог, співзасновник консалтингової групи PsyFi.





















Поделись с подружками :